Освітня програма 8-9-ті класи (НУШ)

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА
ДЕРЖАВНОГО ЛІЦЕЮ З ПОСИЛЕНОЮ
ВІЙСЬКОВО-ФІЗИЧНОЮ ПІДГОТОВКОЮ
«СЛОБОЖАНСЬКИЙ»
(8-9-ТІ КЛАСИ  НУШ)

 

 

СХВАЛЕНО на засіданні педагогічної ради Державного ліцею з посиленою  військово-фізичною підготовкою «Слобожанський» протокол від 30.06.2025 № 1

 

1. Загальні положення

   Освітня програма розроблена згідно із ст.15, 38, 39 Закону України «Про повну загальну середню освіту», Концепції Нової української школи, розпоряджень Кабінету Міністрів України №988-р від 14.12.2016 «Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року», № 903-р від 13.12.2017 «Про затвердження плану заходів на 2017-2029 роки із запровадження Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа», постанови КМУ від 23 листопада 2011 року №1392 «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти», відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України  від 09.08.  2024 №1120 «Про внесення змін до типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти», інших нормативно-правових документів.
   Освітня програма - це документ, що містить комплекс освітніх компонентів, які забезпечують досягнення учнями й ученицями результатів навчання, визначених державним стандартом (стандартом спеціалізованої освіти) для 8-9 класів з навчанням українською мовою.
   Освітня програма визначає: вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за освітньою програмою базової середньої освіти; загальний обсяг навчального навантаження на циклі базового предметного навчання (в годинах)_,  розподіл між освітніми галузями за роками навчання. У освітній програмі враховані гарантовані державою права щодо академічної, організаційної, фінансової та кадрової автономії закладу освіти, а також права педагогічних працівників на академічну свободу. Важливим показником життєвої компетентності школяра, його життєздатності, спроможності правильно орієнтуватися в життєвих реаліях та допомагати розв’язувати проблеми є цілісне світобачення. Тому освітня діяльність у 8-9-х класах має спрямовуватися на сформованість базових особистих якостей дитини, таких як: міжособистісна злагода, міжособистісне партнерство, самостійність, чуйність, шанобливість, допитливість, спостережливість, креативність, розсудливість, тощо.
   Мета освітньої програми: реалізація предметного і надпредметного змісту навчання, що забезпечує розвиток здібностей дитини, становлення її як повноцінної, соціально активної, конкурентноздатної особистості, яка володіє ключовими компетентностями (вільне володіння державною мовою; здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами; математична компетентність; компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій; інноваційність; екологічна компетентність; інформаційно-комунікаційна компетентність; навчання впродовж життя; громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей; культурна компетентність; підприємливість та фінансова грамотність); забезпечення діяльнісної спрямованості навчання, яке передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практичну його спрямованість; реалізацію в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньо предметних зв’язків; наскрізних ліній, що є засобом інтеграції ключових і загально предметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; зосередження педагогічного колективу на цілеспрямованості, системності і єдності діяльності  в змісті освіти.
   Освітня програма для 8-9 класів Державного ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою «Слобожанський»: відповідає структурі Типової освітньої програми та визначеним нею вимогам до осіб, які можуть розпочати навчання за освітньою програмою; визначає (в обсязі не меншому ніж встановлено Типовою освітньою програмою) загальний обсяг навчального навантаження на циклі базового предметного навчання, його розподіл між освітніми галузями; містить навчальний план, що ґрунтується на Типовому навчальному плані для 8-9-х класів закладів загальної середньої освіти з навчанням українською мовою (за додатком 3 наказу МОН України від 09.08.2024 №1120) і передбачає перерозподіл годин (у визначеному обсязі) між обов’язковими для вивчення навчальними предметами певної освітньої галузі, які вивчаються окремо; містить перелік модельних навчальних програм, що використовуються в освітньому процесі, опис форм організації освітнього процесу та інструментарію оцінювання.
   Згідно з частиною четвертою статті 7 Закону України «Про освіту» та  з частиною статтею 9 Закону України «Про повну загальну середню освіту» ліцей надає право здобувати освіту за очною (денна), дистанційною, змішаною формами навчання.
   В умовах воєнного стану освітня, навчальні програми та річний навчальний план виконуються педагогами закладу освіти в повному обсязі, з використанням  дистанційних технологій. Організовується навчальна діяльність учнів за затвердженим розкладом уроків, додаткових консультацій тощо. У разі виникнення епідемічної ситуації, введення протиепідемічних заходів навчання учнів здійснюється з використанням технологій дистанційного навчання згідно з Положенням про дистанційну форму здобуття повної загальної середньої освіти, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 08.09.2020 року №1115 (із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства освіти і науки № 201 від 24.02.2023), відповідно до річного навчального плану та розкладу.
   Зміст освітньої програми для 8-9 класів ґрунтується  на компетентнісному підході до навчання й  передбачає активне конструювання знань та формування умінь, уявлень здобувачів освіти через досвід практичної діяльності, що забезпечує формування в учнів ключових компетентностей, зазначених у статті 12 Закону України «Про освіту», а саме:
1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно й письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;
2) здатність спілкуватися іноземними мовами (англійською та німецькою), що передбачає їх активне використання в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади; можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;
3) математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей у навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому й суспільному житті людини;
4) компетентності у галузі природничих наук, техніки й технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати й пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення й робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе й навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;
5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, відчувати себе частиною спільноти й брати участь у справах громади;
6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміння важливості збереження природи для сталого розвитку суспільства;
7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;
8) навчання упродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;
9) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність у житті класу й школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;
10) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;
11) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.
   Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. 

2. Вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за освітньою програмою

   Навчання за освітньою програмою базової середньої освіти можуть розпочинати учні, які на момент зарахування (переведення) до Державного ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою «Слобожанський», що забезпечує здобуття відповідного рівня повної загальної середньої освіти, досягли результатів навчання, визначених у Державному стандарті початкової освіти, що підтверджено відповідним документом (свідоцтвом досягнень, свідоцтвом про здобуття початкової освіти).
   У разі відсутності результатів річного оцінювання з будь-яких предметів та/або державної підсумкової атестації за рівень початкової освіти учні повинні пройти відповідне оцінювання упродовж першого семестру 2025/2026 навчального року.
   Для проведення оцінювання наказом начальника створюється комісія, затверджується її склад (голова та члени комісії), а також графік проведення оцінювання та перелік завдань з навчальних предметів. Протокол оцінювання рівня навчальних досягнень складається за формою згідно з додатком 2 до Положення про індивідуальну форму здобуття загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України 12 січня 2016 року № 8 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 10 липня 2019 року № 955), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 лютого 2016 р. за № 184/28314.
   Визнання результатів навчання здобувачів освіти, які в умовах воєнного стану  вимушено  виїхали за межі  України  та  повернулися  в Україну, здійснюється в порядку, визначеному педагогічною радою закладу освіти, із урахуванням рекомендацій Міністерства освіти i науки від 02.08.2024 №1093.
   Визнання результатів навчання здобувачів освіти із числа внутрішньо переміщених осіб може бути здійснено на основі довідки a6o іншого документа, виданого закладом освіти, у якому дитина здобувала освіту за місцем тимчасового перебування.

3. Загальний обсяг навчального навантаження на циклі базової середньої освіти та базового предметного навчання базової середньої освіти, його розподіл між освітніми галузями за роками навчання

   Загальний обсяг навчального навантаження для учнів й учениць 8-9 класів сформовано враховуючи навчання українською мовою відповідно до додатку 1 (наказ МОН від 09.08.2024 №1120 «Про внесення змін до типової освітньої програми для 5-9 класів закладів середньої освіти»). Розподіл навчального навантаження  здійснено за освітніми галузями та роками навчання. Мінімальну та максимальну кількість навчальних годин визначено відповідно до базових навчальних планів базової середньої освіти  (додаток 23 Державного стандарту).

Таблиця 1

Назва освітньої галузі	Навчальне навантаження	8 клас			9 клас
		мін	макс	різниця по галузі	мін	макс	різниця по галузі
Мовно-літературна **	На тиждень	8	12	4	8	12	4
	На рік	280	420	140	280	420	140
Математична	На тиждень	4	7	3	4	7	3
	На рік	140	245	105	140	245	105
Природнича	На тиждень	8	10	2	8	11	3
	На рік	280	350	70	280	385	105
Соціальна і здоров’я-збережувальна	На тиждень	1	3	2	1	3	2
	На рік	35	105	70	35	105	70
Громадянська та історична	На тиждень	2	3	1	2	3	1
	На рік	70	105	35	70	105	35
Технологічна	На тиждень	1	2	1	1	2	1
	На рік	35	70	35	35	70	35
Інформатична	На тиждень	1,5	3	1,5	1,5	3	1,5
	На рік	52,5	105	52,5	52,5	105	52,5
Мистецька	На тиждень	1	2	1	1	2	1
	На рік	35	70	35	35	70	35
Фізична культура***	На тиждень	3	3	0	3	3	0
	На рік	105	105	0	105	105	0
Година навчального навантаження для перерозподілу між освітніми компонентами	На тиждень	6,5			6,5
	На рік	227,5			227,5
Загальнорічна кількість навчальних годин, що фінансуються з бюджету (без урахування поділу на групи)	На тиждень	36			36
	На рік	1260			1260
Гранично допустиме навантаження учнів	На тиждень	33			33
	На рік	1155			1155

   Години фізичної культури не враховуються під час визначення гранично допустимого навчального навантаження.

4. Річні навчальні плани

   Річний навчальний план для 8-9 класів розроблений на основі Типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти, затвердженої наказом МОН України від 09.08.2024 №1120, додатку 3.
Перелік навчальних предметів укладено за такими освітніми галузями:
- Мовно-літературна
- Математична
- Природнича
- Соціальна і здоров’язбережувальна
- Громадянська та історична
- Інформатична
- Технологічна
- Мистецька
- Здоров’я і фізична культура

 Інваріантна  складова

Освітні галузі	Навчальні предмети	8 клас	9 клас
Мовно-літературна	Українська мова	3	3
	Українська література	2	2
	Зарубіжна література	1,5	1
	Іноземна  мова(англійська)	4	4
Математична	Алгебра	3	3
	Геометрія	3	2
Природнича	Біологія	2	2
	Географія	2	2
	Фізика	2	3
	Хімія	2	2
Соціальна і здоров’язбережувальна	Здоров’я, безпека та добробут	1	0,5
Громадянська та історична	Історія України	2	2
	Всесвітня історія	1	1
	Громадянська освіта	0,5	0,5
	Правознавство	-	1
Інформатична	Інформатика	2	1,5
Технологічна	Технології	1	1
Мистецька	Інтегрований курс мистецтва	1	0,5
Спецкурси	Початкова військова підготовка	-	1
Фізична культура	Фізична культура	3	3
Разом		33+3	33+3
Гранично допустиме навчальне навантаження		33	33
ВСЬОГО		33+3	33+3

   Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних модельних навчальних програмах.

5. Модельні навчальні програми

   Реалізація виконання Державного стандарту базової середньої освіти в межах певної освітньої галузі реалізуються одним чи кількома навчальними предметами\інтегрованими курсами, для кожного з яких має бути модельна навчальна програма (МНП), яка визначає орієнтовну послідовність досягнення очікуваних результатів навчання, зміст  та види навчальної діяльності, має гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України. Вчителі ліцею можуть створювати навчальні програми на основі  МНП, педагогічна рада закладу їх затверджує.

 Модельна навчальна програма для 8 класів НУШ 

Освітня галузь, назва предмета	Модельна навчальна програма для 8-х класів НУШ
	назва	автор(и)
Мовно-літературна галузь
Українська мова	Модельна навчальна програма «Українська мова. 7-9 класи» для закладів загальної середньої освіти	Заболотний О.В., Заболотний В.В., Лавринчук В.П., Плівачук К.В., Попова Т.Д.
Українська література	Модельна навчальна програма «Українська література. 7-9 класи» для закладів загальної середньої освіти	Заболотний О.В., Слоньовська О.В., Ярмульська І.В.
Зарубіжна  література	Модельна навчальна програма «Зарубіжна література. 7–9 класи» для закладів загальної середньої освіти	Ніколенко О.М., Ісаєва О.О., Клименко Ж.В., Мацевко-Бекерська Л.В., Юлдашева Л.П., Рудніцька Н.П., Туряниця В.Г., Тіхоненко С.О., Вітко М.І., Джангобекова Т.А.
Мовно-літературна галузь (іншомовна освіта)
Англійська мова	Модельна навчальна програма «Іноземна мова 5‑9 класи» для закладів загальної середньої освіти	Зимомря І.М., Мойсюк В.А., Тріфан М.С., Унгурян І.К., Яковчук М.В.
Математична галузь
Алгебра	Модельна навчальна програма «Алгебра. 7-9 класи» для закладів загальної середньої освіти	Істер О.С.
Геометрія	Модельна навчальна програма «Геометрія. 7‑9 класи» для закладів загальної середньої освіти	Істер О.С.
Природнича галузь
Біологія	Модельна навчальна програма «Біологія». 7-9 класи» для закладів загальної середньої освіти	Балан П.Г., Кулініч О.М., Юрченко Л.П.
Географія	Модельна навчальна програма «Географія. 6-9 класи» для закладів загальної середньої освіти	Запотоцький С.П., Карпюк Г.І., Гладковський Р.В., Довгань А.І., Совенко В.В., Даценко Л.М., Назаренко Т.Г., Гільберг Т.Г., Савчук І.Г., Нікитчук А.В., Яценко В.С., Довгань Г.Д., Грома В.Д., Горовий О.В.
Фізика	Модельна навчальна програма «Фізика. 7-9 класи» для закладів загальної середньої освіти	Кремінський Б. Г., Гельфгат І.М., Божинова Ф.Я., Ненашев 1.10., Кірюхіна О.О.
Хімія	Модельна навчальна програма «Хімія. 7-9 класи» для закладів загальної середньої освіти	Григорович О.В.
Громадянська та історична освітня галузь
Історія України.	Модельна навчальна програма «Історія України. 7-9 класи» для закладів загальної середньої освіти	Піскарьова І.О., Бурлака О.В., Майорський В.В., Мелещенко Т.В., Щупак І.Я.
Всесвітня історія	Модельна навчальна програма «Всесвітня історія. 7-9 класи» для закладів загальної середньої освіти	Щупак І. Я., Посунько А.С., Бакка Т.В., Бурлака О.В., Власова Н.С., Желіба О.В., Махонін О.О., Мелещенко Т.В., Павловська-Кравчук В.А., Піскарьова І.О., Худобець О.А.
Громадянська освіта	Модельна навчальна програма «Громадянська освіта. 8 клас»	Пометун О.І., Ремех Т.О., Сєрова Г.В.
Соціальна та здоров’язбережна галузь
Здоров’я, безпека та добробут	Модельна навчальна програма «Здоров’я, безпека та добробут. 7–9 класи (інтегрований курс)» для закладів загальної середньої освіти	Шиян О.І., Дяків В.Г., Седоченко А.Б., Страшко С.В.
Підприємництво і фінансова грамотність	Модельна навчальна програма «Підприємництво і фінансова грамотність. 8-9 класи» для закладів загальної середньої освіти	Кузнєцова А.Я., Довгань А.І., Часнікова О.В., Шніцер О.П., Тригуб О.В., Гірченко Т.Д., Шабанова О.В. та ін.
Технологічна галузь
Технології	Модельна навчальна програма «Технології 7-9 класи» для закладів загальної середньої освіти	Ходзицька І.Ю., Горобець О.В., Медвідь О.Ю., Пасічна Т.С, Приходько Ю.М.
Інформатична галузь
Інформатика	Модельна навчальна програма «Інформатика. 7-9 класи» для закладів загальної середньої освіти	Ривкінд Й.Я., Лисенко Т.І., Чернікова Л.А., Шакотько В.В.
Мистецька галузь
Мистецтво	Модельна навчальна програма «Мистецтво. 7-9 класи» (інтегрований курс) для закладів загальної середньої освіти	Масол Л.М.
Галузь Фізична культура
Фізична культура	Модельна навчальна програма «Фізична культура. 5-9 класи» для закладів загальної середньої освіти	Баженков Є.В., Бідний М.В., Ребрина А.А., Данільченко В.О., Коломоєць Г.А., Дутчак М.В.

 

6. Перелік підручників для 8 класів

Навчальні предмети	Автори підручників
Українська мова	Заболотний О. В., Заболотний В. В.
Українська література	Заболотний О. В., Заболотний В. В., Слоньовська О.В, Ярмульська І.В.
Зарубіжна література	Міляновська Н.Р., Міляновський Е.С., Сич Л.М
Іноземна мова(англійська)	Джеймс Стайрінг, Ніколаз Тімз, Анне Робінсон;
Алгебра	Істер О.С
Геометрія	Істер О.С
Біологія	Балан П.Г., Козленко О.Г., Кулініч О.М.,  Юрченко Л.П., Остапченко Л.І
Фізика	Бар’яхтар В.Г., Божинова Ф.Я., Довгий С.О., Кірюхін М.М., Кірюхіна О.О
Хімія	Мідак Л.Я., Кузишин О.В., Пахомов Ю.Д., Буждиган Х.В.
Географія	Бойко В.М., Міхелі С.В.
Здоров’я, безпека та добробут	Задорожна Л.В., Присяжнюк Л.А., Голюк О.А., Грошовенко О.П., Беззубченко О.А., Балабанова Н.В.
Історія України	Щупак І.Я., Старченко Н.П., Бурлака О.В., Власова Н.С., Галушко К.Ю., Дрібниця В.О., Желіба О.В., Кронгауз В.О., Піскарьова І.О., Репан О.А., Секиринський Д.О., Черкас Б.В.
Всесвітня історія	Щупак І.Я., Старченко Н.П., Бурлака О.В., Власова Н.С., Врадій Є.А., Громенко С.В., Дрібниця В.О., Желіба О.В., Кронгауз В.О., Піскарьова І.О., Секиринський Д.О.
Громадянська освіта	Охредько О.Е., Коломєєць Л.Г., Майорський В.В.
Інформатика	Ривкінд Й. Я., Лисенко Т. І., Чернікова Л. А., Шакотько В. В.
Технології	Ходзицька І. Ю., Горобець О.В., Медвідь О.Ю., Пасічна Т.С., Приходько Ю.М., Крімер В.В., Павич Н.М.
Мистецтво	Масол Л. М.

 

7. Опис форм організації освітнього процесу

   Освітній процес у Державному ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою «Слобожанський» на період запровадження воєнного стану в Україні організовується в безпечному освітньому середовищі та здійснюється з урахуванням вікових особливостей, фізичного, психічного та інтелектуального розвитку дітей, їхніх освітніх потреб.
   Згідно Статуту учні можуть здобувати освіту  в  закладі за очною (денною) формою  здобуття освіти .
   При переході на дистанційне навчання (за відповідним наказом та вимогою часу), щодня за затвердженим розкладом уроків педагогами вносяться навчальні завдання та оцінки учнів в класні та  електронний журнал, здійснюється зворотний зв'язок з учнями в електронному вигляді, використовуючи цифрові освітні платформи, електронний журнал, електронну пошту тощо. На веб-сайті ліцею створена сторінка «Дистанційне навчання», на якій розміщується алгоритм дій дистанційного навчання під час воєнного стану з розкладом занять. Це додатковий доступ до інформації, яким можуть скористатися не тільки учні, а й усі учасники освітнього процесу. Для забезпечення дистанційного освітнього процесу на період запровадження воєнного стану в Україні здійснюється доступ до навчальних матеріалів, вибір загальноприйнятних та зручних платформ, а саме: Zoom, Google Meet, Viber, веб-сервіс «Google Сlassroom» тощо. Учителі дотримуються гнучкості в доборі навчально-методичного забезпечення освітніх програм.  Категорично забороняється в якості роботи над домашнім завданням задавати дітям конспектувати параграф.
   Освітня програма передбачає формування у здобувачів освіти сукупності компетентностей, що є базою для подальшого особистісного розвитку в умовах шкільного навчання. Особливий акцент робиться на здатності дітей встановлювати асоціативні зв’язки, взаємозв’язки між об’єктами і явищами навколишнього світу, робити та висловлювати судження. Ці характеристики засвідчують сформованість цілісних світоглядних уявлень і є результатом упровадження засад інтеграції в освітньому процесі.
   Відповідно до Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у закладах загальної середньої освіти (додаток 2 до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 № 128, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.03.2002 р. за № 229/6517, із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства освіти № 572 від 09.10.2002 наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту № 921 від 17.08.2012 наказом Міністерства освіти і науки № 401 від 08.04.2016), якщо у класі більше 27 учнів,  клас ділиться на групи під час вивчення української та іноземної мов, а під час проведення занять з інформатики не менше 10 у групі.
   Основними формами організації освітнього процесу в є різні типи уроку: формування компетентностей; розвитку компетентностей; перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей; корекції основних компетентностей; комбінований урок.
   Також формами організації освітнього процесу визначені: екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки тощо.
   З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей крім уроку учителями проводяться практичні заняття, як форма організації, в якій учням надається можливість застосовувати отримані ними знання у практичній діяльності. Практичні заняття та заняття практикуму будуються з метою реалізації контрольних функцій освітнього процесу, перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей. На цих заняттях учні самостійно виготовляють вироби, проводять виміри та звітують за виконану роботу перед учителем. Учителями проводяться оглядові екскурсії, які припускають цілеспрямоване ознайомлення учнів з об'єктами та спостереження процесів з метою відновити та систематизувати раніше отримані знання. Заочні та очні екскурсії, віртуальні подорожі в першу чергу покликані показати учням практичне застосування знань, отриманих при вивченні змісту окремих предметів (можливо поєднувати зі збором учнями по ходу екскурсії матеріалу для виконання визначених завдань).
   Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів. 

8. Опис та інструменти оцінювання

   Навчальні досягнення здобувачів освіти у 8-9 класах здійснюються у бальному оцінюванні, яке передбачає зіставлення навчальних досягнень здобувачів з конкретними очікуваними результатами навчання, визначеними освітньою програмою. Оцінювання є зорієнтованим на визначені Державним стандартом базової середньої освіти ключові компетентності та наскрізні вміння й передбачені навчальною програмою очікувані результати навчання учнів. Враховуючи ці вимоги, для оцінювання навчальних досягнень учнів педагоги керуються такими категоріями критеріїв:
- розв’язання проблем і виконання практичних завдань із застосуванням знань, що охоплюються навчальним матеріалом;
- комунікація (в тому числі з використанням інформаційно-комунікаційних технологій);
- планування й здійснення навчального пошуку, робота з текстовою і графічною інформацією;
- рефлексія власної навчально-пізнавальної діяльності.
   Під час оцінювання навчальних досягнень враховується вияв поваги до інших осіб, їхніх прав і свобод, дбайливе ставлення до ресурсів і довкілля, дотримання принципів академічної доброчесності. У разі порушення учнем/ ученицею принципів академічної доброчесності під час певного виду навчальної діяльності, учитель може прийняти рішення не оцінювати результат такої навчальної діяльності. Оцінювання результатів навчання може здійснюватися очно або дистанційно, в синхронному або асинхронному режимі. Результати оцінювання фіксуються у класних журналах (електронних та друкованих).
   Поточне формувальне оцінювання здійснюється системно в процесі навчання на основі викладеного нижче алгоритму діяльності вчителя під час організації формувального оцінювання, що, зокрема, забезпечить наступність між підходами до оцінювання навчальних досягнень здобувачів початкової і базової середньої освіти:
   Формулювання об’єктивних і зрозумілих для учнів навчальних цілей на певний період (заняття, тиждень, період, відведений для вивчення теми, тощо). Основою для вироблення навчальних цілей є очікувані результати навчання, передбачені відповідною навчальною програмою, та критерії оцінювання.
   Інформування учнів про критерії оцінювання, за якими буде визначено рівень їхніх навчальних досягнень на кінець навчального семестру та року. Доцільно впроваджувати поступове залучення учнів до вироблення критеріїв оцінювання результатів окремих видів навчальної діяльності.
   Надання учням зворотного зв’язку щодо їхніх навчальних досягнень відповідно до визначених цілей. Зворотний зв’язок має бути зрозумілим і чітким, доброзичливим і своєчасним. Учителі не протиставляють учнів одне одному, акцентують увагу лише на позитивній динаміці досягнень учня / учениці. Труднощі в навчанні обговорюють з учнями індивідуально. Зворотний зв’язок надають у письмовій, усній або електронній формі, залежно від дидактичної мети й виду навчальної діяльності.
   Створення умов для формування вміння ліцеїстів аналізувати власну навчальну діяльність (рефлексія). Під час навчальної діяльності учителі спрямовують учнів на спостереження своїх дій і дій однокласників, осмислення своїх суджень і дій з огляду на їх відповідність навчальним цілям. Важливим є створення умов для активної участі учнів у процесі оцінювання із застосуванням критеріїв, зокрема шляхом самооцінювання та взаємооцінювання, спільне визначення подальших кроків для покращення результатів навчання.
   Оцінювання результатів навчання здійснюють із застосуванням таких способів і засобів:
- усного (опитування індивідуальне, групове тощо);
- письмового (окремі навчальні завдання, зокрема тестові з використанням ІТ, перекази тощо, а також діагностувальні роботи, диктанти й ін.);
- практичного (дослід, практична робота, навчальний проект, учнівське портфоліо, спостереження, робота з картами, заповнення таблиць, побудова схем, моделей з використанням електронних засобів навчання тощо);
- комплексного, що поєднує різні способи й засоби оцінювання, кілька змістових одиниць певної програмової теми / частини теми (якщо тема велика за обсягом) / кількох тем чи розділу і передбачають оцінювання (за кількома групами результатів або їх складниками).
   Семестрове оцінювання здійснюють за групами результатів навчання, визначених Державним стандартом базової середньої освіти.
   Річне оцінювання здійснюють на основі семестрових або скоригованих семестрових оцінок. Річна оцінка не обов’язково є середнім арифметичним від оцінок за І та ІІ семестри. Для визначення річної оцінки враховується динаміка особистих навчальних досягнень учня / учениці протягом навчального року.
   Семестрова та річна оцінки можуть підлягати коригуванню. Відповідно до п. 3.2. Інструкції з ведення класного журналу 5-11(12)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 03.06.2008 № 496, у триденний термін після виставлення семестрової оцінки батьки (особи, які їх замінюють) учнів (вихованців), які виявили бажання підвищити результати семестрового оцінювання або не були атестовані, звертаються до начальника ліцею із заявою про проведення відповідного оцінювання, у якій пояснюють причину та необхідність його проведення.
   Наказом начальника створюється комісія та затверджується графік і порядок проведення оцінювання. Члени комісії готують завдання, що погоджує педагогічна рада. Комісія ухвалює рішення щодо його результатів та складає протокол. Рішення комісії є остаточним, при цьому скоригована семестрова оцінка не може бути нижчою за семестрову. У разі, якщо учневі / учениці не вдалося підвищити результати, запис у колонку «Скоригована» у класному журналі не роблять. За результатами оцінювання начальник ліцею видає відповідний наказ.
   Коригування річної оцінки здійснюють шляхом коригування семестрової оцінки за І та/або ІІ семестр відповідно до п.п. 9-10 Порядку переведення учнів (вихованців) закладу загальної середньої освіти до наступного класу, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 14.07.2015 № 762 (зі змінами).
   Оцінка результатів навчання учнів є конфіденційною інформацією, яку повідомляють лише учневі / учениці, його / її батькам (іншим законним представникам). Результати річного оцінювання відображають у свідоцтві досягнень, яке видають учневі чи учениці щороку.
   На основі освітньої програми складається та затверджується річний навчальний план закладу, що конкретизує організацію освітнього процесу.

 

ВО начальника Державного ліцею
з посиленою військово-фізичною
підготовкою «Слобожанський»
генерал-майор                                                                               Олексій СЕРЕДА